Судацька фортеця

Судацька фортеця – унікальна пам'ятка середньовічної архітектури Криму. Територія фортеці становить 29,5 гектара. Тут міститься багато цікавих споруд VI-ХV століть: оборонні мури і башти, Консульський замок, Дозорна (Дівоча) башта, храми.

Архітектурні та археологічні пам'ятки відображають різні періоди історії давнього міста, яке займало порт і поселення. На території колишнього порту збереглися пам'ятки архітектури XV століття – башта Астагвера (Портова), храм Дванадцяти апостолів, археологічна пам'ятка – Приморське укріплення VI століття.

У мечеті відкрито експозицію, яка розповідає про дослідження і реставрацію пам'яток фортеці.

Залишки ранніх, побудованих візантійцями архітектурних споруд VI-VII ст., віднайдені на верхівці гори Кріпосної та в портовій частині. До другої половини VII ст. Сугдея була невеликою провінційною візантійською прикордонною фортецею, що охороняла якірну стоянку, місце ремонту та зимівлі кораблів.

Після включення більшої частини Криму до Хозарського каганату, у VII-VIII ст. городище Сугдея було найбільшим пунктом хазарської військової присутності на Кримському півострові. Не пізніше IХ ст. на північних схилах гори Кріпосної виникають могутні оборонні споруди, що захищали територію з площею близько 20 га.

В ХI-ХII ст., коли владу Візантійської імперії в Сугдеї було відновлено, місто перетворилося на один з найбільших тогочасних центрів міжнародної торгівлі. Саме ця обставина стала причиною постійних суперечок за володіння містом.

У 20-30 роках ХIII ст. Сугдея зазнає ряд спустошливих нападів монгольських військ. Після заснування держави Золота Орда, Сугдея, як і весь Крим, входить до його складу, залишаючись при цьому одним з найкрупніших портів Північного Причорномор'я.

У кінці ХIII – початку ХIV ст. під час спустошливих міжусобних війн всередині Орди, на місто було здійснено ряд нападів. До 1327 р. були повністю зруйновані усі оборонні стіни. Незважаючи на це, значення міста як великого торгівельного центру не зменшується.

З кінця ХIII ст. за монопольне (з дозволу ординського хана) право ведення торгівлі в Сугдеї починається військове протистояння між італійськими містами-республіками – Генуєю та Венецією. Перемога у цій боротьбі залишилася за генуезцями, які у 1365 р. захоплюють місто і після переговорів з ханом у 1380, 1381, 1382, 1387 рр. закріплюються в ньому. Більшість споруд Судацької фортеці, що збереглися до нашого часу, відносять саме до генуезького періоду, саме тому вона ще відома як Генуезька.

Після приєднання у 1475 р. південного берега Криму до Османської імперії Судак не втратив свого значення. Лише на початку ХVII ст. починається занепад міста і до моменту вступу до нього російських військ у 1771 р. воно являло собою невелике, але мальовниче селище.

Багата історія фортеці знайшла своє відображення в працях істориків та археологів, у творах письменників та художників, в легендах Криму.