Живопис ХVІІ - ХІХ ст.

На пілоні південної стіни Кирилівської церкви зберігся написаний темперою монументальний портрет ХVІІ століття. На тлі усіх настінних розписів храму цей портрет вирізняється особливо тонким психологізмом. Зі стіни на нас дивиться загадковий старець у чорному чернечому вбранні. Його витончене бліде обличчя, чорні брови, зосереджений погляд, тонкий ніс з горбинкою, сива широка борода свідчать про неординарність зображеної особи. У правій руці він тримає закриту книгу, в лівій - посох. Під овалом портрета - герб польського походження, обабіч - монограма із семи літер.

Літера “І” означає Інокентій, “М” - Монастирський, “Й” - ігумен (за староукраїнським правописом), накладені одна на одну літери “С” і “Т” - Свято - Троїцький, а подвійне “К” – Києво-Кирилівський. Цей сюжет є цінним взірцем українського монументального портретного живопису ХVІІ ст., напрочуд реалістичним портретом православного інтелектуала.

Ремонтно-реставраційні роботи у Кирилівському храмі у ХІХ ст. на запрошення А.Прахова здійснювали викладачі та учні першої в Києві малювальної школи, заснованої художником-викладачем М.І. Мурашко, а також 20 студентів Петербурзької Академії мистецтв, серед яких - такі згодом відомі майстри, як І.Їжакевич, І.Селезньов, Х.Платонов, М.Пимоненко, С.Гайдук, М.Глоба, С.Костенко, М.Кліманов, Ф.Зозулін та інші. Здебільшого вони виконували нескладну роботу, поновлюючи олійними фарбами фреску, зберігаючи при цьому стародавній малюнок і сюжет, але, крім того, створювали і нові серйозні композиції.

Центральну баню було розписано художником І.Селезньовим на тему “Вознесіння Христа у сонмі янголів”. У центральній консі (верхній частині апсиди) Селезньов, згідно сюжету ХІІ ст., написав зображення Богородиці Оранти. На західній стіні центрального нефу талановитий художник М. Кліманов створив дві чудові композиції – “Різдво Богородиці” та “Введення Богородиці до храму”. У південному нефі собору на західній стіні, що відокремлює центральну частину храму від другого поверху, знаходиться композиція “Хрещення Ісуса Христа”, яка майже не згадується в публікаціях присвячених Кирилівській церкві. Автор твору, Х. Платонов. Цей сюжет по краях окантовано подвійними колонами з вузлом - цей мотив запозичений з фресок ХІІ ст. Вміщена в своєрідну раму, композиція сприймається як величезна салонна картина.

На другому поверсі, на стіні маленької апсиди князівської молитовні – ліричний, вельми зворушливий образ Діви Марії належить пензлю І.Іжакевича. Тут же, на другому поверсі, обабіч центральної стелі хор - зображення двох архангелів. Художник Самуїл Гайдук створив їх колористично насиченими, втіливши уподобання українського народу до яскравих, радісних тонів.