Діяльність

У 2009 р. Національний заповідник “Софія Київська” відсвяткував свій 75-річний ювілей. Заповідник засновано як наукову та культурно-просвітницьку установу, основним завданням якої є збереження унікальних пам’яток архітектурної, історичної та археологічної спадщини. Серед профільних закладів, підпорядкованих Міністерству регіонального розвитку та будівництва України, Національний заповідник “Софія Київська” має найбільш розгалужену систему музейних об’єктів. Це разом з високим міжнародним статусом, зафіксованим ЮНЕСКО у Списку пам’яток всесвітнього значення, покладає на Заповідник цілий ряд зобов’язань, серед яких чільне місце посідає розвиток наукових методів дослідження, охорони та використання пам’яток Заповідника і пов’язаних з ними територій.

Упродовж свого існування Софійський заповідник започаткував нові напрями музейної діяльності в Україні, зміг вирішити складні пам’яткоохоронні, науково-дослідницькі, науково-реставраційні питання, пов’язані з перебуванням у його складі понад 50-ти пам’яток, об’єднаних у п’ять музеїв.

Сьогодні на теренах музейного осередку, одного з найбільших і найвідоміших не лише в Україні, а й далеко за її межами, здійснюються комплексні гідрогеологічні, спелеологічні, інженерні, історичні, мистецтвознавчі та інші дослідження. Важливі дослідницькі роботи проводяться у Софійському соборі. Це дуже складний організм, який нині почали вивчати відповідно до новітніх наукових розробок. У дослідженнях беруть участь провідні науково-дослідні інститути та відомі фахівці України, Росії, далекого і близького зарубіжжя.

Одним з головних напрямів діяльності Національного заповідника “Софія Київська” є пам’яткоохоронна та реставраційно-реабілітаційна робота.

Заповідник плідно співпрацює з науково-дослідними установами щодо створення системи моніторингу технічного стану стародавніх споруд архітектурного ансамблю Софійського собору, розташованих у зоні геодинамічного ризику та інтенсивної забудови історичного центру міста.

Дуже важливо, що вивчення та діагностика технічного стану пам’яток здійснюються неруйнівними методами.

Впроваджено комплексну систему інженерно-геологічного, геофізичного та гідрологічного моніторингу архітектурного ансамблю Софійського собору, Андріївської та Кирилівської церков. На основі комп’ютерних технологій, фотограмметричних вимірів розроблено об’ємні електронні моделі Софійського собору та Дзвіниці.

З урахуванням результатів пам’яткоохоронних досліджень здійснюються виконання функцій замовника та технічного нагляду при проведенні робіт з музеєфікації пам’яток архітектури, що входять до складу Заповідника.

Важливим напрямом діяльності Заповідника є історичні, архітектурні, мистецтвознавчі та інші міждисциплінарні дослідження рухомих і нерухомих пам’яток, що здійснюються співробітниками Заповідника і дослідниками різних установ.

За останні роки суттєво збільшилася і продовжує зростати площа музейних і виставкових приміщень. Створено та вводиться у дію обладнаний музей "Золоті ворота". Крім того, у відреставрованих залах Консисторії розміщуються виставки на базі фондових колекцій Заповідника, провідних музеїв світу та майстрів образотворчого мистецтва.

Влаштування нової експозиції, а, тим більше, нового музею – це копітка робота цілого колективу науковців, до обов’язків яких входить створення наукової концепції, комплектування та відбір фондового матеріалу, складання науково-довідкового апарату, написання науково-експозиційних текстів та етикетажу, розробка експозиційного обладнання, розміщення експозиції тощо.

Науково-фондова робота пов’язана з комплектуванням та збереженням музейних колекцій. Сучасні методи комплектування та вимоги щодо наукової паспортизації експонатів неможливі без детальної наукової атрибуції. Остання, у свою чергу, вимагає опрацювання аналогів та супутнього матеріалу, врахування особливостей, притаманних матеріальній культурі відповідного періоду, у ряді випадків — визначення мистецького напряму, авторського стилю тощо. Методологічні підходи до наукової обробки колекцій визначаються змістом груп зберігання.

Крім того, вперше у музейній практиці України Заповідником запроваджено роботу з електронної каталогізації монументального живопису середньовічних пам’яток – Софійського собору та Кирилівської церкви. У зв’язку з цим, перспективними напрямами у науково-фондовій роботі є широке застосування технічних методів дослідження експонатів, новітніх способів опрацювання даних тощо.

Як кожна установа з науковими та культурно-просвітницькими функціями, Заповідник повинен відображати свою діяльність у наукових, науково-популярних та науково-інформаційних виданнях.

Науково-реставраційна діяльність здійснюється у відповідності до розроблених науковцями Заповідника та затверджених в установленому порядку науково обґрунтованих програм реставрації пам’яток Заповідника у відповідності до встановленої законодавством України процедури.

Окрім цього, фахівцями науково-реставраційної майстерні Заповідника у взаємодії з державними підприємствами з проведення реставраційних робіт виконується реставрація фондових колекцій Заповідника, які налічують понад 80 тис. одиниць зберігання.

Реставрація дозволяє збільшити кількість фондових матеріалів Заповідника, які щорічно експонуються на виставках як у Заповіднику, так і за його межами.

Одним з найважливіших напрямів діяльності установи є робота з екскурсійного обслуговування відвідувачів. Щорічно пам’ятки Заповідника відвідує понад 400 000 екскурсантів. Тематичні та оглядові екскурсії проводяться у музеях-відділах та на постійно діючих виставках.

Потужна джерельна база, яку складають архітектурні та археологічні об’єкти Заповідника, пам’ятки монументального живопису, фондові зібрання речових та документальних матеріалів згуртували навкруг себе коло фахівців, які нагромаджують і передають свій науковий досвід вже не одне покоління. Це разом з наявністю досвідченого персоналу та передової технічної бази для нагляду за станом пам’яток створює необхідні умови для розвитку Заповідника як установи з науково-дослідними та значними культурно-просвітницькими функціями. Подібний напрям апробовано досвідом багатьох зарубіжних країн, де наукові сили гуртуються, переважно, навкруг університетів та великих музейних установ.

Загальнодержавного значення набула нині проблема збереження споруд, які мають всесвітню історичну та культурну цінність. Унікальним пам’яткам загрожують незаконні будівництва, що можуть спричинити непоправної шкоди заради тимчасової грошової вигоди. Вік та значущість пам’яток Національного заповідника “Софія Київська” потребують постійного піклування, реставрації, забезпечення оптимального режиму зберігання для того, щоб наступні покоління могли захоплюватися цими витворами.